“ Я Ірина, і моє господарство — це кухня.
Якщо бути точною, один квадратний
метр на стільниці, де стоїть моя
невід'ємна помічниця — мультиварка.
Сусідки зітхають: «Знову за своє.
Ось у нас газова плита, духовка…» А я тільки всміхаюся.
Поки вони драють листи і наглядають за каструлями,
я можу спокійно встигнути і борщу наваристого зварганити, і плову розсипчастого, і чізкейка ніжнішого за хмарку.
Фокус ось у чому: як тільки прокинуся
закинула в чашу заготовки для
обіду, натиснула кнопку «Гасіння» — і
до обіду можна байдикувати з горнятком
кави, розкладати крупи по банкам чи доглядати квіти.
Увечері чоловік, втягуючи повітря,
тягнеться на кухню: «Знову твої
алхімічні експерименти»
А я подаю на стіл ніжні тюфтельки з вершками.
Мультиварка подає останній сигнал, піднімається парунок — і в
цьому є справжнє домашнє диво.
Ніхто не вірить, що тут все ідеально очистилось,
а час йде лише на красиву подачу.
Добра господиня — зовсім не та, хто простоює при плиті годинами.
А та, хто смачно нагодувала всю родину і помила після себе всього лиш одну чашу.
І я від цього я кайфую. ”